Контрабанда цигарок, алкоголю та офшори: як Артур Гранц уникає покарання та розширює бізнес в Україні та Литві

Білорусько-вірменський підприємець Артур Гранц купує футбольний клуб "Чорноморець". Сума угоди не озвучується, але відомо, що Гранцу до футболістів дістануться і борги, які оцінюються в кілька мільйонів доларів.

Про це пише портал Антикор.

Як повідомляють ЗМІ, Артур Гранц «є власником нерухомості та мережі магазинів безмитної торгівлі в Грузії, Україні та Вірменії. Також він через ТОВ «Уяви!» має права на українське видання Forbes. Але далі цього спортивні видання не йдуть, зосереджуючись на проблемах «Чорноморця» та боргах, які перейдуть до нового власника – так, наприклад, лише ремонт бази у Совіньйоні оцінюється у 10 мільйонів. Однак новий власник обіцяє розв’язати всі фінансові питання. І тут постає питання вже до нього – звідки він візьме гроші?

Той факт, що гроші в Артура Гранца є, сумнівів не викликає. Викликають сумніви джерела їхнього походження. Якщо оперувати відкритими даними, то український бізнес Артура Гранца – а він у нашій країні має повністю або частково тринадцять юридичних осіб – якщо не збитковий, то приносить мізерні доходи. Яких однозначно не вистачить не лише на покупку футбольного клубу, а й навіть на пристойне життя.

Більш-менш така ж картина і в інших компаній, деякі з яких перебувають у стадії ліквідації. У зв’язку з цим привертає до себе увагу матеріал про Артура Гранца на сайті Латифундист, де дається розшифровка того, чим саме займаються і фірми Гранца, і він сам. Проте у податкових органів України питань до Артура Гранца не виникає.

Ті ж реєстри нам дають розуміння, що Артур Гранц має бізнес у Литві – засновниками чи власниками частини українських активів білоруського вірменина є литовські фірми; також Гранц відрізняється любов’ю до офшорних юрисдикцій. Якщо з офшорами щось простежити важко, то литовські реєстри дають ту саму картину – бізнес Артура Гранца збитковий. Литовська UAB MELLO TRADING, яка виступає власником ТОВ "Майдютіфрі", знаходиться в глибокому мінусі. Однак у Литві Артур Гранц активно купує нерухомість.

Виникає питання – звідки гроші? До того ж відомо, що Артур Гранц з 2021 року проживає в Іспанії, де має власну віллу в Марбельї, а як коханку забезпечує Світлану Лободу, яка має від нього дитину. Усі ці насолоди дуже недешеві.

Власне, відповіді на запитання, звідки в Артура Гранца гроші не знають лише українські правоохоронні органи. Точніше – вдають, що не знають. Бо з України Артур Гранц змушений був поїхати після кримінальної справи за фактом контрабанди. Яку він здійснював через мережу магазинів безмитної торгівлі. Схема була простою: усі, хто отоварювався в магазині Duty Free, перетинаючи український кордон у будь-якому напрямку, згідно з чеками, були покупцями 25 пачок цигарок. Таким чином Артур Гранц налагодив схему контрабанди тютюнових виробів у країни ЄС, оформляючи на клієнтів своїх магазинів покупки, про які вони навіть не здогадувалися.

Утім, розслідування, як завжди, зайшло в глухий кут, хоча у 2021 році Артур Гранц був фігурантом іншої кримінальної справи, і теж за фактом контрабанди. У цьому випадку йшлося про алкоголь і ювелірні вироби, які він збував у своїх ювелірних магазинах Ziko. У зв’язку з цим варто звернути увагу на звітність ТОВ «БФ Груп», якій належить мережа Ziko.

Як бачите, до 2020 року вона демонструвала непоганий прибуток. А потім пішла у збитки. Розгадка тут проста – за рік до цього в Україні змінилася влада. І багаторічний партнер і покровитель Артура Гранца нардеп Андрій Іванчук (помер у 2023 році від серцевого нападу) втратив політичний вплив. Хоча обидва заперечували участь політика у бізнесі, вона підтверджується фактами, що лежать на поверхні: помічник Андрія Іванчука Юрій Грищенко досі є керівником ТОВ «БФ Груп» та ТОВ «Уяви!», які належать Артуру Гранцу.

Кримінальна справа про контрабанду, внаслідок якої Артур Гранц змушений був виїхати з України, була викликана переділом цього ринку, який розпочався після зміни влади в нашій країні. Це зрозуміло, як і те, що Андрій Іванчук і його партійний шеф Арсеній Яценюк, якого теж називають серед друзів Артура Гранца, після 2019 року вже не могли забезпечити Гранцу режим недоторканності.

До того ж повномасштабна війна викликала закриття аеропортів, що сильно вдарило як у легальний бізнес у сфері безмитної торгівлі «короля duty free» Артура Гранца, так і по контрабанді тютюну, алкоголю та парфумерії, якою він займався через свою мережу duty free. Однак магазини duty free були не лише в аеропортах, а й у наземних переходах через кордон. І саме там і було виявлено схему з «лівими» чеками на цигарки, про яку 2023 року писав журналіст Євген Плінський. Але скандал у ЗМІ не призвів для Артура Гранца до жодних наслідків.

З чого випливає висновок, що він зумів налагодити контакт із представниками нинішньої української влади. І ті не лише закрили кримінальну справу за фактом контрабанди, через яку Гранц утік до Іспанії, а й не віджали бізнес. Ба більше – дозволили Артуру Гранцу зайнятися контрабандою цигарок у Євросоюз – бізнесом, який «кришується» на найвищому рівні, бо приносить реальні мільйони доларів. Але це ще не все – народний депутат від президентської партії «Слуга народу» Григорій Мазурашу писав у вересні 2022 року (!), що Артур Гранц налагодив контрабанду білоруських цигарок і є бізнес-партнером самопроголошеного президента Білорусії Олександра Лукашенка.

Реакції на це не було жодної. Окрім того, на білоруське громадянство, яке тоді ще мав (і, можливо, має й досі) Артур Гранц, теж заплющили очі, хоча нардеп Мазурашу прямо звертався до секретаря РНБО із цього приводу. Але в списках санкцій, які щедро роздає ОПУ, прізвища білорусько-вірменського підданого Артура Гургеновича Гранца так і не виявилося. Ні за приналежність до ворожої країни, ні за контрабанду, хоч і за те, і за інше в ці списки інколи вносилися зовсім сторонні люди. На цьому фоні привертає увагу інформація про зв’язки Гранца – окрім вже згаданого Іванчука, серед партнерів Артура Гранца були люди з найближчого оточення п’ятого президента України.

Як до Петра Порошенка ставиться нинішня влада – пояснювати не треба. Але при тому, що багато хто, пов’язаний із п’ятим президентом, за останні шість років сильно постраждав, а репресії щодо деяких із них тільки посилюються, Артур Гранц не лише безкарно залишив територію України, попри відкриту кримінальну справу. У нього навіть не забрали бізнес. А через короткий час він знову виникає в нашій країні як ділок потоку контрабандного тютюну. А 2025 року раптово виявляється, що Артур Гранц – респектабельний бізнесмен, власник журналу «Форбс» і футбольного клубу «Чорноморець».

Якщо з Україною, в принципі, все можна зрозуміти та пояснити – всі розуміють, чому Артуру Гранцу влаштовують владу, – то з Литвою все виглядає набагато дивніше. Тому що в цій країні Артур Гранц продовжує активно скуповувати привабливу з комерційної думки нерухомість. А як ми пам’ятаємо, його литовський бізнес також є збитковим. До того ж не слід забувати, що потік контрабандних цигарок, що йде через мережу магазинів безмитної торгівлі Артура Гранца, спрямований до Євросоюзу. Де з цього приводу неодноразово висували претензії до України, причому робили це дуже недипломатично. А Литва є одним із членів ЄС і теж страждає від контрабанди. Але й литовська влада теж чомусь зберігає мовчання з приводу діяльності у своїй країні «короля контрабанди duty free» Артура Гранца.