Постфактум затримання у лютому 2021 Муранець, за плечима якого на той момент вже було три судимості (зокрема, за вбивство, розбій та крадіжку), отримав претензії у вимаганні (ч.2 ст.189 КК України), незаконному зберіганні зброї (ч.1 ст.263 КК України) та за нормами "антизлодійського закону".
Провину в усіх інкримінованих йому злочинах Андрій Михайлович відкидав. Достойник заявив, мовляв не здійснював вимагання грошей у комерсанта з "Радіоринку" (хіба що плюнув останньому в обличчя під час однієї з зустрічей), а звідки його ДНК виявили на вилученому в авто пістолеті - він гадки не має. Суддя Грицко критично поставився до цих тверджень, та визнав доведеною провину Муранця за відповідними епізодами, призначивши покарання у вигляді 4 років позбавлення волі (з яких зарахував у відбуття покарання період, коли авторитет перебував у СІЗО протягом 21 місяця, із додатковим застосуванням так званого "закону Савченко").
Більш знаковим виявилося вирішення питання щодо закидів на адресу "смотрящего" в царині норм "антиворовського закону".
Читайте по темі: Парамедик з Шотландії ввів жінці абортивні препарати під час сексу
Держобвинувачення намагалося довести дотичність обвинуваченого до "кримінального світу" листами з Личаківської колонії №30, де Муранця (в період відбуття ним покарання за вбивство) ідентифікували як "бродягу" та "смотрящего" за установою, аналогічними довідками місцевого УСР Нацполіції та протоколами НСРД, де певні особи обговорювали між собою новину щодо затримання "Кіпіша" зразка лютого 2021 року із використанням фраз: "вся тюрма гудить, "Кіпіш" буде смотрящим, он там вже всі карочє, списки всьо перетряхивают, "Кіпіш" ще не заїхав, а він вже там буде смотрящим"; "ну в Інтернеті, просто, тіпа написано, шо така історія, шо то двісті тисяч туда-сюда, в новинах Червонограду, шо захоплений тіпа той злочинець, тіпа отсідєвший. Ну так культурно пише, шо це він собі зробив угрупав бандітів, п’ятеро чоловік від 43 років, не писало ім’я та фамілія, писало шо тіпа в дужках тіпа (смотрящий за Червоноградським районом)".
На це Муранець пояснив: під час відбуття раніше призначеного йому покарання в колонії жодного впливу на засуджених не вчиняв, а повагою серед останніх користувався, оскільки був капітаном футбольної команди і в певних колах його називали "Кіпіш".
Суд, вивчивши ці та інші докази в комплексі, дійшов переконання щодо виправдання "Кіпіша" від закидів у порушенні норм "антизлодійського законодавства" на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, "оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим".
