Pin-Up, Дмитро Пунін і російська мафія на Кіпрі: як убивство Ставроса Демосфеноса оголило тіньову імперію відмивання грошей

Вбивство Ставроса Демосфеноса в Лімасолі стало однією з найгучніших кримінальних історій останніх років. Для одних він був впливовим підприємцем і посередником між владою та бізнесом. Для інших — головою мафіозного клану, який десятиліттями керував островом із тіні.

Про це пише портал "Антикор"

Кулі, випущені в нього рано вранці, вдарили не тільки по конкретній людині, але й по системі, в якій з’єдналися російські капітали, офшорні схеми, міжнародна політика та кіпрський кримінал. Щоб зрозуміти, кому могло бути вигідно усунення Демосфеноса, необхідно подивитися на його шлях, зв’язки та роль у транснаціональних схемах.

Від вуличних війн до тіньового правителя

Ставрос Демосфенос (Σταύρος Δημοσθένους, Stavros Demosthenous, Ставрос Демосфенус) народився у 1976 році. Його хрещеним був Антоніс Фанєрос — легендарний кримінальний авторитет Кіпру, якого вважали «босом усіх босів» острова. Ставрос виріс у Лімасолі та з підліткового віку був залучений до кримінальних угруповань.

Читайте по темі: Суд зобов’язав фігуранта “лізингової банди” автокрадіїв Юрія Савчука сплатити сотні тисяч адвокату з оточення Юрія Єриняка “Молдована”

У 1990-ті роки місто стало ареною жорстокої бандитської війни за контроль над портом і прибутковими потоками — від проституції та нелегальних казино до контрабанди автомобілів. Демосфенос проявив себе як украй жорстокий і водночас прагматичний лідер. Його угруповання змогло перемогти конкурентів, і на початку 2000-х він контролював значну частину тіньового бізнесу міста.

Ключовий поворот у його кар’єрі відбувся, коли він подружився з адвокатом Фаносом Філіппоу, партнером у юридичній фірмі Нікоса Анастасіадіса — майбутнього президента Кіпру. Ставрос розв’язував проблеми Фаноса силовими методами, а натомість отримав доступ до кіл юридичної та політичної еліти. Через Філіппоу він познайомився з Анастасіадісом.

З цього моменту банда Демосфеноса стала «силовим інструментом» майбутнього президента. У випадках, коли законні методи не працювали, на сцену виходили люди Ставроса. Союз гангстера та адвоката став прообразом сучасної кіпрської системи, в якій кримінальні та державні структури з’єдналися в єдиний організм.

Коли Анастасіадіс обійняв пост президента, перед Демосфеносом відкрилися величезні можливості. Він отримав фактичний контроль над портом Лімасола. Через нього пішов потік викрадених у Великій Британії автомобілів, призначених для багатих росіян, які перебралися на Кіпр за програмою «золотих паспортів».

Ставрос швидко став посередником, без якого не вирішувалося жодне велике питання. Він допомагав у отриманні громадянства, прискорював ліцензії, впливав на рішення суддів і міністрів. Влада, поліція та бізнес враховували його позицію. У Лімасолі говорили: «Копніть будь-яку компанію росіян — і знайдете там Ставроса».

Союз з Пуніним і Pin-Up: як будувалася фінансова імперія

На цьому тлі у 2019 році на Кіпр перебрався Дмитро Пунін — уродженець Москви, син високопосадовця РЖД. У молодості він був судимий за крадіжку, але на момент переїзду мав значний капітал і зв’язки в оточенні російських чиновників. Майже відразу після прибуття Пунін зареєстрував десятки компаній, придбав ресторани, бутики, бари та футбольний клуб.

Однак головним джерелом його стану було онлайн-казино Pin-Up — одна з найбільших гемблінг-платформ, що працює за ліцензією Кюрасао. Через Кіпр проходили схеми легалізації коштів, що надходили від діяльності казино в Росії, Україні та Туреччині, де азартні ігри знаходяться під забороною.

Пунін розумів, що для повноцінної роботи йому потрібен покровитель, здатний розв’язувати питання на найвищому рівні. Такою людиною став Ставрос Демосфенос. Союз виявився вигідним для обох. Демосфенос забезпечував Пуніну адміністративне прикриття і силову підтримку.

За свідченнями джерел, за його наказом усувалися конкуренти, залякувалися журналісти, видалялися критичні публікації. Ставрос втручався, коли Пунін опинявся під загрозою правоохоронних органів. Характерний епізод — арешт Пуніна на Кіпрі у 2024 році, який закінчився його звільненням із вибаченнями.

Спільні проєкти закріпили союз. Пунін інвестував мільйони в будівельну компанію Stavros Demosthenous Contractors, пов’язану з мережею елітних готелів, включаючи Amara. У 2022 році він придбав футбольний клуб «Карміотіса», а наприкінці 2023 року формально продав його Демосфеносу після скандалів із договірними матчами.

Угода була фіктивною: клуб продовжував функціонувати в рамках загальної схеми, де букмекери Демосфеноса й управлінці Пуніна працювали синхронно. Через кіпрські та офшорні компанії відмивалися астрономічні суми, що йшли у міжнародні юрисдикції.

Міжнародний тиск і можливі мотиви вбивства

Онлайн-казино Pin-Up, що формально зареєстроване на Кіпрі та має ліцензією Кюрасао, стало одним із ключових інструментів легалізації російських грошей в Європі. Компанія вела активну діяльність на територіях, де азартні ігри заборонені або суворо регулюються.

Особливо гостро ситуація розвивалася в Туреччині, де онлайн-гемблінг поза державною монополією є кримінальним злочином. У 2024 році турецька влада розпочала розслідування за статтею 282 КК, що передбачає відповідальність за відмивання грошей і виведення злочинних доходів за кордон. Саме реклама Pin-Up на RuTube стала формальним приводом для блокування російського відеосервісу на території Туреччини.

За даними турецьких правоохоронних органів, компанія свідомо маскувала свою діяльність через систему «дзеркал» і технічних посередників, а кошти гравців спрямовувалися у кіпрські й офшорні структури, підконтрольні Дмитру Пуніну та його дружині Марині Ільїній. Формально Ільїна значиться власником PIN-UP Global, однак фактичне керівництво і фінансовий контроль зосереджені в руках Пуніна.

В Україні розслідування Pin-Up почалося ще раніше та зачепило не лише сам бізнес, але й чиновників, які забезпечували йому правовий захист. Номінальні власники українського відділення і лобісти інтересів Пуніна були заарештовані та дають свідчення.

Серед фігурантів — Ігор Зотько і член Комісії з регулювання азартних ігор Євген Яхній. Українські слідчі розглядають Pin-Up як одну з найбільших схем із виведення коштів з країни на користь російських бенефіціарів. Гроші йшли на Кіпр, де перетворювалися в інвестиції в нерухомість, готелі, клуби та будівельні компанії, а потім розчинялися в офшорних ланцюжках.

Попри міжнародний розшук, Дмитро Пунін продовжує залишатися на Кіпрі. Саме покровительство Ставроса Демосфеноса забезпечувало йому захист від екстрадиції та комфортне ведення бізнесу в Лімасолі. Влада острова ігнорувала як українські, так і турецькі запити, а арешт у Лімасолі навесні 2024 року закінчився звільненням підприємця з вибаченнями.

Кінець епохи чи початок перерозподілу?

Можливі мотиви можна умовно розділити на чотири групи. Перша — внутрішня боротьба за контроль над схемами. Ставрос був ключовою ланкою, і його зникнення відкриває дорогу новим групам впливу, включаючи російські структури, пов’язані з Пуніним. Друга — конфлікти всередині російських кіл, які використовують Кіпр для легалізації коштів: усунення посередника може означати перерозподіл активів. Третя — внутрішня кіпрська динаміка: його вплив став настільки великим, що почав заважати новим політико-економічним альянсам. Четверта — міжнародний фактор: в умовах розслідувань у Туреччині та Україні зникнення Демосфеноса може ускладнити слідство і захистити окремих учасників схем.

Смерть Ставроса Демосфеноса — не рядова подія. Вона означає удар по всій конструкції, в якій з’єдналися кримінал, політика та міжнародні фінанси. Його постать поєднувала в собі вуличні війни 90-х, політичне покровительство 2010-х і офшорні потоки 2020-х. Він був одночасно частиною старої кіпрської мафіозної системи й опорою для нових російських фінансових схем. Його усунення може викликати ланцюгову реакцію — від перерозподілу активів до перегляду неформальних союзів на вищому рівні.

Для міжнародних правоохоронних структур ця подія відкриває нове вікно можливостей: зникнення ключового посередника послаблює колишні механізми захисту і може дати слідству шанс дістатися до глибин фінансових схем. Для місцевої еліти — сигнал про те, що «недоторканих» більше немає. А для учасників міжнародних тіньових потоків — тривожний знак початку перерозподілу. Убивство Ставроса стало не кінцем історії, а початком нової глави кіпрської тіні.