Корупційний тютюновий конвеєр: як ОЗУ «Монако» перетворило державу на власний бізнес-хаб

02 грудня 2025 р., 23:49

Олекса Гриневський 657 0

Тютюнова схема, яка роками роз’їдає державні інститути, не просто існує — вона розростається, вибудовуючи нові зв’язки у владі та силових структурах. У центрі — організоване злочинне угруповання «Монако», де кожен учасник є частиною продуманої корупційної вертикалі.

Ексдиректор БЕБ Сергій Перхун та бізнесмен Владислав Гельзін — ключові фігури механізму, що перетворив тютюнову сферу на масштабний «тіньовий» ринок, керований з високих кабінетів.

Осередком схеми є ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237). Підприємство використовується не як фабрика, а як прикриття для масового виробництва нелегальної продукції. Контрафакт під світові бренди — Rothmans, Marlboro, Parliament, Sobranie, Kent, Bond — сходить із ліній обладнання, ввезеного контрабандою. Для легалізації товару застосовують високоточні підробки акцизних марок, які важко відрізнити навіть фахівцям.

Далі контрабанда розгалужується: в Україні її збувають через мережу нелегальних торгових точок, де розрахунки ведуться лише готівкою; інша частина вирушає за кордон — польським, угорським, словацьким, румунським і молдовським напрямками. На кожній ділянці стоять свої «наглядачі»: співробітники податкової, митниці та прикордонної служби, які за винагороду «не помічають» реального вантажу й забезпечують безперешкодний рух контрафакту.

Та схема не обмежується контрабандою. Це повноцінна податково-відмивальна машина. Продажі за готівку без накладних створюють фіктивний податковий кредит, який далі перепродається іншим компаніям. Грошові потоки проходять через підконтрольні структури — ЗНВКІФ «Маркус Макс», ЗНВКІФ «Фарт Капітал», ТОВ «ОССОЙО», ТОВ «Вест-Газ-Плюс». Відмивання коштів здійснюється через ланцюги фіктивних договорів, де кожна компанія — лише оболонка для легалізації тіньових мільйонів.

Читайте по темі: Контрабанда на кордоні: у «Шегинях» знайшли схованку з тисячею пачок сигарет у даху авто

Ключовим елементом є прикриття на рівні силових структур і політики. Саме тому БЕБ, прокуратура та інші органи демонструють системний параліч: кримінальні справи імітуються, слідчі дії не проводяться, а діяльність ОЗУ «Монако» триває безперешкодно, ніби в окремій державі всередині держави.

Це не разовий епізод, а корупційна інфраструктура державного масштабу. І доки її архітектори лишаються у владних кабінетах, країна продовжуватиме втрачати мільярди, перетворюючись на майданчик для збагачення організованих груп.