Як ексголова банку «Київ» Юрій Маслов уникнув відповідальності за зниклі 140 мільйонів гривень

Маслов Юрій Костянтинович народився 7 червня 1968 р. в Одесі. Випускник Одеського інституту народного господарства за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит господарської діяльності», повідомляє inforechie.com

З 11 листопада 1989 року — секретар комітету комсомолу Одеського технікуму радянської торгівлі Жовтневого райкому ЛКСМУ. З 1 жовтня 1990 року по 31 травня 1993 року працював на різних посадах в Одеській школі міжнародного маркетингу «Інтмар». З 1 червня 1993 року працює в банківській системі: спочатку головним спеціалістом, а з 9 серпня 1993 року по 23 квітня 2003 року — керівником філії Першого Українського Міжнародного банку в Одесі, пише prioritet.org

15 травня 2003 року Юрій Маслов був призначений на посаду керівника одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк». З 14 серпня 2009 по березень 2010 року очолював АКБ «Київ». Після уходу з банку працював радником міністра економіки Василя Цушка. Коли той перейшов до Антимонопольного комітету, Маслов на короткий час очолив одеське територіальне відділення АМКУ.

На даний момент Ю. Маслов є депутатом Одеської облради від Ізмаїльського району. 

Корупціонер Маслов та його спільники

Читайте по темі: Черговий "фунт": Суд оштрафував директора «Нової Житниці» на понад 5,2 мільйона за порушення митних правил

З ім’ям афериста Маслова пов’язаний великий корупційний скандал. За повідомленнями ЗМІ, у 2011 році проти нього порушили кримінальну справу за фактом протиправного привласнення та легалізації (відмивання) коштів державного банку «Київ», який він очолював у період 2009-2010 рр. Йшлося про значну суму — 140 млн грн. Тоді справу передали до суду, однак у підсумку вона завершилася нічим. Додамо, що на період проведення розслідування та одразу після порушення кримінальної справи Маслов поспішно виїхав за кордон. Однак через деякий час повернувся в Україну, а кримінальну справу щодо нього було закрито.

Юрій Маслов вважається одним із тіньових соратників нардепа-рейдера Олександра Дубового. Саме він, як стверджують злі язики, допомагав Дубовому банкрутити різні підприємства в Одеській області.

В Ізмаїлі Маслов відзначився тим, що кілька років тому у змові з Дубовим вкрав у міста будівлю колишньої станції швидкої допомоги, яка розташовувалася на пр. Суворова. 

Великі афери Маслова перевершили всіх 

Рятуйте рятувальників

Відомо, що гроші – це м’язи війни. А в Україні, попри відсутність воєнного стану, вона триває вже дуже давно. Поки що кланова. Тож терміни «кампанія», «табір», «передова», «штаб» досить звичні нашому мужу Юрію Маслову. 

Так само, як і усвідомлення того, що ця війна ведеться виключно за народні гроші – бюджет, який любить і вміє красти Юрій Маслов. 

І серед інших затребуваних спеціалістів у воєнний час дуже потрібні невибагливі постачальники, які дозволяють швидко наповнювати виборчі каси кандидатів колишніми пенсіями, зарплатами, стипендіями та іншими копійками. 

Трохи історії... 

Цікава склалася ситуація в кампанії 2009 року – чарівна прем’єрка тоді не на жарт боролася з представником клану міцних господарників, сутичка давно вийшла зі стадії боротьби ідей, сторони просто скуповували електорат, отупілий від банківської кризи-2008. І в цій гонці бюджетів перевага була аж ніяк не на боці колишньої газової принцеси.

Читайте по темі: Схема «переведення в тил»: у Києві судитимуть голову гарнізонної ВЛК ДПСУ

Але, на відміну від донецького бульдозера, світлий геній дами в білому був здатен створювати витончені схеми під соусом суспільного блага. І ось така стратегія реалізувалася під назвою «Націоналізація проблемних банків». 

Суть її проста і прекрасна – банки, що падали внаслідок штатівської безладності та вітчизняного безладу, три великі установи з мільярдними боргами перед населенням: «Укргазбанк», «Родовід» і «Київ», під прицілом телекамер у невмілих забрали і до краю наповнили бюджетними ресурсами. А вже звідти вони під умілим керівництвом зміненого менеджменту йшли куди треба. І все було добре!

Звісно, рівно до тих пір, поки прем’єрка не провалила свою кампанію, втративши крісло, косу і свободу. І ось тоді історія «порятунку потопаючих» вилізла з усіх щілин. Власне про зловживання, арешти, вимагання та інші принади ведення банківського бізнесу в наших широтах у «Родоводі» та «Укргазбанку» не писав хіба що лінивий розслідувач. А ось постмодерністська історія «врятованого» «Києва» залишилася якщо не непоміченою компетентними органами, то значно тихішою. Причому далеко не в останню чергу через особисті якості голови правління банку. 

Як Маслов вкрав мільярд із бюджету або історія про зникнення кримінальної справи 

Справа в тому, що рятівником «Києва» в серпні 2009 року було призначено Юрія Костянтиновича Маслова, до того нічим не примітного банкіра з гнізда «Укрсоцбанку». Його кандидатуру просував особисто тодішній перший віце-прем’єр і водночас начальник виборчого штабу тодішнього ж прем’єра. 

Але як би там не було, вже в березні 2010 року банкір Маслов із «Києва» поспішно звільнився, а прибулі ревізори від нової влади здивувалися долею більш ніж мільярда (!) гривень, які розчинилися звідти найдивнішим і, головне, найнецільовішим чином.
Проміжним підсумком цієї історії стало порушення в надрах СБУ кримінальної справи за мотивами порятунку банку, а сам Юрій Маслов із країни терміново виїхав. Мандрував він за кордонами, втім, недовго – благо вітчизняних чекістів тоді очолив колишній шеф банкіра по «Укрсоцбанку» Валерій Хорошковський, тож уже до кінця літа 2010 року справа випарувалася так само, як той мільярд, а пан Маслов, наче нічого й не було, вже рятував батьківщину від «попередників» спочатку на посаді радника міністра економіки, а потім і як директор департаменту координації регіональної економічної політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Втім, справа про той нещасний мільярд ще кілька разів намагалася відтворитися по лінії податкової, але й із тодішнім шефом попередником Кліменком нашому герою вдалося знайти спільну мову, і єдиним для нього суворим наслідком усієї цієї метушні стала «висилка» на рідну Одесу працювати по антимонопольній лінії. Благо і тоді шеф – Цушко був також людиною, що розуміє.... 

Новий Майдан і нові пригоди афериста Маслова 

Досидів же Юрій Маслов до перемоги нового Майдану в депутатах Одеської облради, посильно керуючи фінансово-економічною та банківською діяльністю області. Але масштаб талантів нашого героя куди більший за розміри скромної Південної Пальміри і всі ці роки вимагав виходу. Що й сталося буквально 10 квітня 2013 року, коли в.о. президента Турчинов у світлі гострої потреби у передвиборчих коштах щойно звільненої та дивом зціленої кандидатки в президенти Ю.Тимошенко знову згадав про цінний кадр і закликав його знову рятувати державний банк. Втім, щоб справа не обернулася зовсім уже поганим каламбуром, цього разу Юрію Костянтиновичу дають можливість реалізувати таланти в «Укргазбанку». Тепер для зовсім уже повної іронії долі це призначення має підтвердити своїм підписом прем’єр Яценюк, і історія має всі шанси повторитися. Незрозуміло лише одне – це був ще один фарс чи вже трагедія?

Ми орали, я і трактор! 

"Новий" розповідь про те, як депутат Одеської обласної ради Юрій Маслов вкотре намагається примазатися до бюджету 

Є такий вислів: у перемоги завжди багато батьків. Дійсно, лише в поразці можна знайти – або призначити – конкретного винуватця. А успіх настільки привабливий, що буквально зводить з розуму людей із нестійкою психікою та дитячим комплексом недохваленості. А так хочеться, щоб тобі аплодували і казали, що ти – молодець!

У цьому плані примазатися до чужої перемоги – вірний спосіб привернути до себе захоплену увагу. Звісно, обман потім розкриється. Але це ж буде потім…

Пригадалося про один із головних дитячих комплексів невипадково. Привід надав депутат Одеської обласної ради, голова бюджетної комісії Юрій Маслов. Днями він дав інтерв’ю інтернет-виданню, в якому красиво, без тіні сором’язливого рум’янцю на щоках, розповів про свою видатну роль у тому, що область нарешті отримає 300 мільйонів гривень на ремонт автотраси «Одеса-Рені».

З прочитаного стало зрозуміло: нам усім треба в ноги кланятися Юрію Костянтиновичу. Лише завдяки його державному розуму, пробивній силі та авторитету область отримає на капітальний ремонт дороги, що стала справжнім прокляттям Одеської області, колосальні гроші. Але голова бюджетної комісії не зупиняється на «досягнутому». Він обіцяє встановити надійний контроль над ходом відновлювальних робіт. «Ми не повинні допустити розбазарювання бюджетних коштів, а люди повинні відчути ефект від покращення якості життя вже в найближчі місяці», – таким високопарним пасажем Юрій Маслов завершує спілкування з журналістом інтернет-видання.

Що тут сказати? Крім банальної приказки «ми орали, я і трактор», нічого на думку не спадає. Але ж це справді так! Юрій Маслов є депутатом обласної ради від Ізмаїльського району. Від ізмаїльчан він збирався отримати мандат народного депутата на останніх парламентських виборах, але в останній момент передумав і кандидатуру свою зняв. Тобто, чим живе південь Одеської області, теоретично він має знати. Ну, а трасою «Одеса-Рені», яка перетворилася на смугу екстремальних перешкод, долаючи яку далеко не кожен автомобіль залишається живим, напевно, користувався.

Однак ніде, ні в публічних виступах, ні в програмах своїх дій, ні в офіційних зверненнях, капітальному ремонту дороги М-15, що є частиною європейського маршруту Е-87 (Одеса-Констанца-Ізмір-Анталія) та європейського коридору «Чорноморське економічне співробітництво», що з’єднує Україну з Молдовою та Румунією, особливої уваги не приділяв.

З однієї простої причини. Дорога з часом зруйнувалася до такої міри, що на її відновлення грошей з обласного бюджету вже не вистачало. Із держскарбниці необхідний обсяг коштів треба було вибивати. А з урахуванням перманентних економічного та політичного криз, у які Україна увійшла восени 2008 року, та так і не вийшла, а також з урахуванням бойових дій на Сході України, що тривають більше року, отримання бюджетних коштів на все, що не пов’язано з війною, стало практично неможливим.

Ну, а «товариш» Маслов – людина практична до цинізму. Навіщо братися за те, що заздалегідь приречене на невдачу? Це якимось донкіхотством віддає. Ба більше, потім скажуть, що ти – лузер. А Юрій Костянтинович не любить, коли його лають. Ось похвали він може слухати 24 години на добу. Тому-то голова бюджетної комісії і не рвав горло за трасу «Одеса-Рені». Гроші з держбюджету все одно не виб’єш. Навіщо надриватися? 

І тут сталося неймовірне. Готується прийняття рішення про виділення на ремонт траси «Одеса-Рені» 300 мільйонів гривень. Із Державного бюджету. У це важко повірити, але це так. Правда, депутат Одеської обласної ради від Ізмаїльського району Юрій Маслов до цього не має жодного стосунку. 

Свою роль зіграли численні звернення народного депутата України Олександра Урбанського до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, до віце-прем’єр-міністра, голови міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, а також до голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Андрія Павленка, голови Укравтодору Сергія Підгайного. 

Нарешті, додатковий імпульс вирішенню питання ремонту автотраси «Одеса-Рені» надав новий губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі, який назвав дорожню проблему першою, на яку він зверне свою увагу як голова облдержадміністрації. 

А що ж Юрій Маслов? Та нічого. Сидить собі в затишному кабінеті, та роздає інтерв’ю в стилі «фентезі». Взагалі, якщо уважно почитати, що він розповідає, то просто оніміння бере. Які б не були часи на дворі – у бюджетному комітеті все тиша та благодать. Юрій Костянтинович так плідно працює зі своїми підлеглими, що невирішених завдань практично не залишається. В одному з інтерв’ю журналіст навіть поцікавився у голови бюджетного комітету: невже проблем в області не залишилося? На що Юрій Костянтинович недбало відповідає: звісно, залишилися. Наприклад, ремонт траси «Одеса-Рені». Але який сенс про це говорити, якщо проблема не вирішується. 

І тут – «сюрприз»! Питання про виділення бюджетних коштів перейшло в практичну площину. Але Маслов і тут не розгубився. А раптом крикам: «Це я! Це я!» хтось і повірить. 

Але особливо розчулило бажання голови бюджетного комітету обласної ради контролювати витрачання народних грошей, виділених на ремонт автотраси. Ось ви, наприклад, довірили б лисиці охороняти курник? Питання риторичне. Щодо Юрія Костянтиновича – аналогічна картина.... 

Підсумуємо все написане

У біографії пана Маслова – достатньо темних плям. Вилетівши з комсомольського гнізда в бізнес, що народжувався на початку 90-х років минулого століття, він швидко там освоївся. У 1993 році обрав банківську стежку. З тих пір Юрія Костянтиновича називають не інакше, як «фінансовий аферист». Десять років він очолював одеську філію «Першого українського міжнародного банку».

На той період припав пік його дружби з ще одним аферистом, відомим рейдером із депутатськими регаліями Олександром Дубовим. На пару вони «віджали» чимало підприємств в Одеській області, цілеспрямовано доводячи їх до банкрутства. Зокрема, в Ізмаїлі «солодка парочка» Дубовий-Маслов вкрала у міської громади будівлю колишньої станції швидкої допомоги, що знаходилася на проспекті Суворова.

А в 2011 році стався скандал, від якого голова бюджетного комітету Одеської обласної ради не відмиється ніколи. У той період Юрій Костянтинович, заручившись покровителями на самому верху політичного Олімпу, керував державним банком «Київ». Ця фінансова установа серйозно постраждала від економічної кризи восени 2008 року. Держава вирішила врятувати банк бюджетними коштами. А рятівником обрали Юрія Маслова.
У банку «Київ» наш герой не пропрацював і року. А в 2011 році проти нього відкрили кримінальну справу за фактом протиправного привласнення та легалізації (відмивання) грошових коштів. Сума, яку Юрій Костянтинович привласнив і легалізував, викликає «повагу»: 140 мільйонів гривень. Маслова мали взяти під варту. Однак, завдяки корумпованості правоохоронців і суддів, банківський аферист, не чекаючи арешту, перебуваючи під підпискою про невиїзд, благополучно виїхав за кордон. І повернувся додому лише після того, як СБУ очолив Валерій Хорошковський, який був його шефом у «Укрсоцбанку». Кримінальну справу закрили, про «зниклі» 140 мільйонів ніхто вже Юрія Костянтиновича не питав.

Загалом, вміє «товариш» поводитися з бюджетними грошима. Тому-то з таким ентузіазмом він готується до «контролю» над коштами, які надходитимуть для ремонту траси «Одеса-Рені». Враховуючи послужний список Юрія Костянтиновича, можна зробити прогноз: якщо дійсно хочемо відновити в Бессарабії «дорогу життя», то пана Маслова на гарматний постріл не можна підпускати до процесу.