Luxury чи добре замаскований фейк: як Sanahunt Оксани Мороз-Хант продає “елітний” одяг, завезений за схемами контрабанди

26 січня 2018 р., 21:31

Ігор Шульга 2730 0

Схеми постачання в Україну luxury-одягу та аксесуарів, що продаються в магазині Оксани Мороз-Хант, змушують сумніватися в їх оригінальності. Контрабанда та торгівля фальсифікатом, замешані на корупції — ось фірмовий «бренд» Sanahunt.

В Україні достатньо багато імпортерів люксового одягу, але серед них особлива ніша, безумовно, належить одній компанії — ТОВ «Саргасс груп». З початку року вона вже офіційно ввезла в країну одягу, взуття та аксесуарів елітних брендів більше ніж на 40 млн гривень. При цьому віддача від їхньої реалізації всередині країни в кілька разів вища, що ні для кого не є секретом.

Можливо, про це не знає тільки житель села Аркадіївка Згурівського району Київської області Олександр Харченко. Саме він кілька днів тому став новим директором і засновником «Саргасс груп», за документами отримавши контроль над багатомільйонною схемою ввезення в країну люксових брендів за смішними цінами. Останні потім надходять у продаж у мультибрендовий іменний магазин Sanahunt Оксани Мороз-Хант, де люблять одягатися доморощені українські нувориші та наближені до них особи.

tidttiqzqiqkdant qhiukiuiqkdhab

До середини 2015 року імпортом luxury-одягу та взуття в Україну активно займалося маловідоме ТОВ «Триберг», власником якого за документами значився нікому не відомий житель села Борівка Вінницької області Сергій Шлапак. Поставки велися з Австрії (формально відправником була транспортна компанія Kunsttrans Spedition GmbH), а порівняння вартості елітних товарів, яка декларувалася на Митниці, з цінами в Sanahunt показує, що націнка на них вимірюється тисячами відсотків.

Читайте по темі: Від Харкова до окупованого Криму: Sota Store під прокурорським "дахом" торгує контрабандними гаджетами без РРО

У минулому році «Триберг» був благополучно ліквідований, при цьому в справі фігурував його кредитор — гонконгська Placard Chic Limited, пов’язана з Оксаном Мороз. Продовжувачем традицій «Триберга» стало ТОВ «Атріа лайн», якою за документами володіла маловідома Людмила Окунева з Києва, раніше шукала роботу з зарплатою 3 тис. гривень. Методи ввезення при цьому не змінилися. Placard Chic Limited займалася скупкою luxury-одягу, взуття та аксесуарів за межами України, а Kunsttrans за її дорученням транспортував товари в Австрію з наступним митним оформленням і відправкою в Україну.

Отримувачем товару за транзитними документами австрійцями був вказаний Sanahunt, але митникам «Атріа лайн» демонструвала супровідні документи іншого роду. В них фігурували дані про контракти, укладені між «Атріа лайн» і Placard Chic Limited. Згідно з одним із них, наприклад, митна вартість партії одягу, що ввозилася «Атріа лайн» в Україну, була вказана в розмірі 31,4 тис. євро. Тоді як згідно з даними, оформленими в країнах першого експорту, їхня вартість була майже в вісім разів більшою — порядку 230 тис. євро.

Враховуючи ці факти, митники вимагали притягнути до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Атріа лайн», однак зробити це не вдалося. У березні 2017 р. Солом’янський районний суд Києва закрив провадження за цілим рядом таких епізодів на десятки мільйонів гривень. Підставою для цього суддя Владлена Лазаренко назвала відсутність перекладу копій документів, наданих українській стороні митними органами Австрії та Угорщини. Чи буде в наступному році Лазаренко вносити в свою нову декларацію одяг преміальних брендів, як це роблять багато прогресивних людей — невідомо.

Скомпрометований канал постачань був благополучно закритий у 2016 р. А новим імпортером елітних товарів за кидковою ціною стало вже згадане ТОВ «Саргасс груп», яке прописали в центрі Києва на вул. Архітектора Городецького. Спочатку засновником і директором цієї компанії зі статутним фондом у 1 тис. гривень стало особа, що має ознаки підставної — якась Оксана Шевчук із села Тростянець Вінницької області, якимось дивом налагодивши канал закупівлі товарів престижних ТМ Brunello Cucinelli, Givenchy, Victoria Beckham, Fendi, Jimmy Choo, Giuseppe Zanotti, Balmain, Balenciaga, Giorgio Armani, Tom Ford, Zilli та багатьох інших. Їхнім постачальником за документами виступає новий нерезидент — маловідома шведська компанія Biohold AB, а схеми залишилися ті ж.

Наприклад, у серпні цього року «Саргасс груп» ввезла в Україну 4 жіночі пальта Fendi (артикул FF8369 W1D F09UP) за митною вартістю 240 доларів за одиницю. На сайті Sanahunt одне таке пальто зараз можна знайти за 99,5 тис. гривень (близько 3,6 тис. доларів), а на одному з німецьких сайтів його пропонують всього за 113 євро.

А у вересні цього року «Саргасс груп» зумів завезти в Україну три чоловічі дублянки Balmain (артикул W7H2049P071), задекларувавши їхню сукупну митну вартість також на рівні 240 доларів за одиницю. У магазині Sanahunt кожну таку дублянку скромно оцінили в 199,5 тис. гривень, або в 7,3 тис. доларів за поточним курсом.

Інше питання, що аналогічну дублянку на інтернет-сайті в тій ж Німеччині пропонують трохи більше ніж за 100 євро зі знижкою (очевидно, що мова не йде про оригінал), що цілком співмірно з рівнем ціни, задекларованої в Україні. І з врахуванням подібних особливостей ввезення та декларування за нереально низькими цінами люксових брендів, що надходять потім у Sanahunt, у клієнтів цього магазину цілком можуть виникнути питання про автентичність продаваних товарів до її власниці.